ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

Поява статутного права пов'язана з виникненням міських комун та становленням комунального самоврядування в багатьох містах Італії, Франції, інших країн Європи в ХІ-ХІІ ст. Європейські міста викуповували свої свободи та привілеї у феодальних власників або виборювали їх збройним шляхом.

Процес комунізації обумовив необхідність закріплення вольностей міської громади, її членів та системи управління містом, насамперед структури органів міського самоврядування та процедури їх формування в окремому акті для кожного міста.

Вагомий внесок в еволюцію процесів управління та самоврядування на Україні зробила наша столиця – місто Київ. У 1998-1999р.р. виповнилося 500 років від часу пожалування Києву великими литовськими князями самоврядування за магдебурзьким правом.

500 років тому де-юре можна вести відлік самоврядування Києва. Де-факто цю дату можна перенести ще на 500 років пізніше. По-перше, була визначена територія міста, велось чітке планування його будівництва, дані назви семи основним "мостовим" вулицям.

Київський магістрат обирався населенням міста "судей присяжних, или на уряды потребных людей числом от 3 до 12 человек, смотря по надобности и обыкновению, хранимому издревле".

За традицією в Києві обиралось 12 чоловік. Цей склад міського керівництва розподіляється на 2 колегії по 5 чоловік в кожній. Одна, під керівництвом войта, стежила за зовнішнім виглядом міста і міським господарством, друга (адміністративна) – під головуванням бургомистра, вершила суд. Вона карала і милувала, володіючи правом на життя і смерть. Київський магістрат не був зобов'язаний звітувати про своє господарство навіть самому королю. Крім самоврядування і самосуду Київ користувався ще і привілеєм – обов'язком самозахисту, для чого був створений міщанський військовий корпус.

Йшли роки, змінювалися обставини, але кияни продовжували боронити свої права. І лише в 1830-1831р.р. за царювання Миколи І-го, коли самоврядування Києва було знищене, міщани втратили свою незалежність.

Але приклад самоврядування древнього Києва не згубився за століттями історії, навпаки довів, що основним постулатом самоврядування є реальне народовладдя, бо лише міцна, виборна і отримана більшістю громадян влада, яка зберігає і шанує традиції минулого, може забезпечити розквіт міста.

Прийняття Статуту міста Павлограда посилює впевненість в майбутньому, бо добробут кожної адміністративної одиниці суспільства забезпечить і загальний добробут всієї нашої країни, її народу.

 

ПРЕАМБУЛА

Цей Статут, відповідно до Конституції і законів України, закріплює систему місцевого самоврядування міста Павлограда, форми та порядок здійснення місцевого самоврядування територіальною громадою міста Павлограда, функції і повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування міста Павлограда, статус органів самоорганізації населення.

Місцеве самоврядування в місті Павлограді (надалі для мети цього Статуту використовується – міське самоврядування) – це визнане та гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади міста (надалі для мети цього Статуту використовується – міська громада) самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб міського самоврядування вирішувати питання міського значення в межах Конституції і законів України.

Міське самоврядування здійснюється міською громадою безпосередньо або через органи місцевого самоврядування міста.

 

РОЗДІЛ І. Загальні положення

 

Глава 1.1. Загальна характеристика містаСтаття 1.1.1.

Місто Павлоград є самостійною адміністративно-територіальною одиницею – містом обласного підпорядкування – має органи міського самоврядування, свою комунальну власність та свій місцевий бюджет.

 

Населення міста – 112,6 тис. чоловік. Загальна площа земель – 5,93 тис. га. Місто знаходиться між Запоріжжям, Дніпропетровськом, Донецьком і Харковом на відстані від 78 до 200 км, розташоване в межиріччі річок Самара та Вовча.

 

Статус міста Павлоград отримав в 1784 році. Під кінець ХІХ століття Павлоград став відомим центром торгівлі зерном і борошном. На його території працювали салотопний, шкіряний, ливарний, олійний заводи, тютюнові фабрики, парові млини. Одночасно у місті росла мережа загальноосвітніх установ: чоловіча та жіноча гімназії, приватні школи і училища, церковно-приходська школа.

 

Під час Великої Вітчизняної війни з жовтня 1941 року місто було окуповано німцями. В період окупації в Павлограді діяв підпільний обком партії, який організував у лютому 1943 року єдине по всій Україні антифашистське повстання. Повне звільнення міста відбулося 18 вересня 1943 року. Саме цей день став щорічним загальноміським святом – Днем міста.

В 1979р. Указом Президії Верховної Ради СРСР м.Павлоград нагороджено Орденом Трудового Червоного Прапора за заслуги трудящих міста в революційному русі, боротьбі з фашистськими окупантами в роки Великої Вітчизняної війни та успіхи, які досягнуто в господарському та культурному будівництві, а в 1984р. Указом Президії Верховної Ради УРСР – Почесною грамотою. 

 

Сьогодні Павлоград – великий промисловий центр Дніпропетровської області. Його промисловий потенціал представлено 25 підприємствами різних галузей господарства. В місті працюють підприємства вугледобувної промисловості ВАТ "Павлоградвугілля", підприємства машинобудування, хімічної, легкої та харчової промисловості.

До комунальної власності територіальної громади міста відносяться більше однієї тисячі об'єктів нерухомості остаточною балансовою вартістю близько 600 млн. грн., в т.ч. 66% - житлові будинки, 15% - об'єкти соціального призначення, решта – житлово-комунального, виробничого та іншого призначення.

В місті існують шість доріг, що суміщаються з загальнодержавними шляхами, по яким проходять маршрути руху транзитного транспорту.

 

Павлоград має розвинуту соціально-культурну сферу. 

В місті працює територіальний центр обслуговування одиноких непрацездатних громадян похилого віку. Освіта представлена 24 загальноосвітніми школами, 16 дошкільними і 6 позашкільними установами. У сфері культури: централізована бібліотечна система, історико-краєзнавчий музей, 3 школи естетичного виховання, 5 клубних установ, театр ім.Б.Захави. Місто має розгалужену мережу спортивних установ – 4 дитячо-юнацькі спортивні школи, 5 стадіонів, 46 спортивних залів, плавальний басейн. В Павлограді діє чотири вищих навчальних заклади І-ІV рівнів акредитації.

Стаття 1.1.2.

Територію, в межах якої здійснюється міське самоврядування, визначають адміністративні кордони міста.

Адміністративними кордонами міста є міська мережа, яка є умовною, але не визначена в натурі.

Будь-які зміни міської мережі, що здійснені у відповідності із законодавством, відображаються в Генеральному плані міста.

Стаття 1.1.3.

Розпорядження землею в межах адміністративних кордонів міста здійснює міська рада при дотриманні прав власників та інших законних користувачів земельними ділянками.

Рішення про віднесення земель міста до різних категорій: міські забудови, промислові, комунально-складські, рекреаційні тощо – приймаються міською радою.

Стаття 1.1.4.

З метою раціональної організації міського управління територія міста поділяється на мікрорайони:

Центральна частина міста:Межі: вулиця Степового фронту - Дніпровська, Харківська - ПолтавськаВулиці: Озерна, Інтернаціональна, Громадянська, Пролетарська, Шевченко, Горького, Ковальська, Коротка, Рєпіна, Баумана, Володарського, Добролюбова, Некрасова, Дніпровська, Серова, Карла МарксаПровулки: Комунальний, Полтавський, Музейний, Молодіжний

До центральної частини міста увійшли мікрорайони : “Центральний “ та “ Радянський”Мікрорайон “Центральний”

Межі: вулиця Карла Маркса –Харківська,вулиця Степового фронта-Інтернаціональна.Вулиці : Степового фронту, Пролетарська, Озерна, Інтернаціональна, Карла Маркса, ХарківськаМікрорайон “Радянський”

Межі мікрорайону – вулиця Карла Маркса-Полтавська,Степового фронта-ЛенінаВулиці: Степового фронту, Пролетарська, Громадянська, Озерна, Інтернаціональна, Радянська, Леніна, Полтавська, Карла Маркса Мікрорайон індивідуальної забудови “Підворки”

Межі: вул.Харківська-Широка, Щорса,провулок СхіднийВулиці: Прибера, Садова, Ветеринарна, Жовтнева, Чапаєва, Комсомольська, Громадянська, Озерна, Інтернаціональна, Дзержинського, Караванченка, ПовстанняПровулки: Комсомольський, Східний, Хорошева, Садовий, Ветеринарний Район “Новобудівний”(індивідуальна забудова)

Межі: Коротка-Київська,Весіння,ГорькогоВулиці: Ольхова, Чайкіна, Островського, Маяковського, Дзержинського, Партизанська, Осьмухіна, Талалихіна, Весняна, Авіаційна, Маяковського, Донецька, Кулікова, Шведа, Фабрична, Лютикова, ПавлоградськаРайон індивідуальної забудови “Притачилівка”

Вулиці: Сметаніна, Берегова, Красіна, Мічуріна, Ковната, Будинського, Цілінна, Хижняка, Західна, Космонавтів, Олексіїва, Глінки, Чехова, Чернишевського, Суворова, Перемоги, Червоноармійська, Московська, Полтавська, СвободиПровулки: Невського, КривийСелище 18 Вересня

Вулиці : Заводська, Садовниченко, Сташкова, Кільцева, Кабака, Зелена, Самарська, Клубна, Польова, Весела, Лінійна, Боженко, Спартака, Грибоєдова, Чайковського, Зарічна, Провулки: ЗарічнийСелище “Залізничників”

Вулиці: Залізнична, Хмельницького, Деповська, Чкалова, ШосейнаПровулки: Правди, Залізничний, МостовийСелище Шахтобудівників

Межі : проспект Шахтобудівників-Світла,Набережна-ПідгірнаВулиці: Набережна, Пр.Шахтобудівників, Підгірна, Світла, Дніпровська, Ушинського, Кооперативна, Челюскінців, Шахтарська, Червона, Осіння, ЧервонийПровулки: Ушинського №1, Ушинського №2, НабережнийМікрорайон “Дніпровській –1”

Межі : вул.Дніпровська-Підгірна,пр.Шахтобудівників-МожайськогоВулиці: Челюскінців, Дніпровська, Підгірна, Можайського, Пр-т Шахтобудівників, 

Мікрорайон “Дніпровській-2”Межі: вул.Підгірна - 35Дівізіі , Можайського – КооперативнаВулиці: Підгірна, 35-ї Дивізіі, Можайського, Кооперативна

Район індивідуальної забудови “Городище”Межі : Можайського – Ломоносова , Дніпровська – пр.ЗапоріжзькийВулиці: Дніпровська, Ломоносова, Можайського, Бабенка, Димитрова, Коцюбинського, Орджонікідзе, Пушкіна, Берестова, Франко, Колгоспна, АеродромнаПровулки: Запорізький, Синельніковський, Радищева, Пушкіна, Берестовий, Миру, Піонерський, Панфіловців, Луганський –1, Спортивний, КолгоспнийМікрорайон “Травневий ( селище “Хіммаш”)

Межі району: Травнева – Жуковського,Перекопська - ХарківськаВулиці: Перекопська, Травнева, 17-го Вересня, Жуковського, Гастело, Матросова, Л.Толстого, Короленко, Гоголя, Урицького, Лермонтова, Кірова, ВатутінаСелище індивідуальної забудови “Соснівка”

Вулиці: Павлова, Попова, Котляревського, Фестивальна, Українська, КомунарівПровулки: Попова, Бригадний, ДонськийСелище індивідуальної забудови “Хутори”

Вулиці: Корчагіна, Котовського, Тімірязєва, Фрунзе, Сергеєва Ценського, Куйбишева, Свердлова, Надрічна, Калініна, Енгельса, Пархоменка, Восьмого березня, Белінського, Гірницька, Дружби, Слов”янська, Геологів, Светлова, С.Лазо, Лиманська, Тиха, Шахтарської слави, Разіна, Пугачова, Ульянова, Мікрорайонна, Севастопольська, Бабушкіна, Лікарняна, Макаренко, Плеханова, Петровського, Ковпака, Молодіжна, Визволення, Садова, Сонячна, Котіна, Літня, АртільнаПровулки: Руднєва, Петровського, Будівельний, Шкільний, Дальній, Сурікова, Фрунзе, Бешти, Калініна, Комунарів, Котовського, Куйбишева, Хутірський, Карла Маркса, Корчагіна, Дніпровський, Лікарняний, Енгельса, Плеханова, Вишневий, Макаренко, Разіна, Декабристів, ПолуничнийЖитловий масив “Новий”

Межі : вулиця Малиновського-Кравченко,Дніпровська-ПромисловаВулиці: Малиновського, Балашовська, Новоселицька, Індюкова, Гагаріна, ХХ партз”їзду, Войнової, Верстатобудівників, Промислова, Кравченко, ВодопровіднаПровулки: МашинобудівниківСелище заводу ПМЗ

Межі : Нова-Достоєвського,Тельмана- ПоштоваВулиці: Нова, Достоєвського, Тельмана, Поштова, Паркова, Ливарна, Ватоліної, Карбишева, СтанційнаСелище 40 років Жовтня

Межі – Новоросійська-Іскровська,Будівельна-ДніпровськаВулиці: Т.Федорової, Ленінградська, Комарова, Іскрівська, Будівельна, Новоросійська, ДніпровськаМікрорайон “Лиманський”

Вулиці: КвітковаПровулки: Каштановий, Клиновий Мікрорайон індивідуальної забудови “Західний”

Вулиці: Вільхова, Ясенева, БерезоваПровулки: Черемховий, Тополиний, Новий, Калиновий, Горобиновий, МалиновийПромисловий район “БУДБАЗА”

Вулиці: Терьошкіна, Тернівська

На території кожного мікрорайону з дозволу міської ради можуть функціонувати відповідні органи самоорганізації населення.

Стаття 1.1.5.

Утворення чи оголошення в межах адміністративних кордонів міста територій і об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення здійснюється у відповідності з законом за рішенням міської ради.

Стаття 1.1.6.

Органи міського самоврядування можуть об'єднуватися з органами місцевого самоврядування інших міст України в асоціації, фонди, союзи тощо.

Стаття 1.1.7.

Органи міського самоврядування міста на договірних засадах можуть вступати у відносини з органами місцевого самоврядування міст зарубіжних країн або їх асоціаціями та входити до міжнародних асоціацій (союзів, фондів тощо) органів місцевого самоврядування.

Стаття 1.1.8.

Асоціаціям та іншим добровільним об'єднанням органів місцевого самоврядування не можуть передаватися повноваження органів міського самоврядування.

Стаття 1.1.9.

Територіальна громада міста має свою символіку – герб, прапор, положення та порядок, використання яких затверджуються додатками 1-8 цього Статуту.

Стаття 1.1.10.

Пам'ятною датою міста є 18 вересня – День міста у зв'язку з тим, що в цей день у 1943 році відбулося повне звільнення міста від німецько-фашистських загарбників.

 

Глава 1.2. Правова основа Статуту

 

Стаття 1.2.1.

Статут міста приймається міською радою більшістю депутатів від загального складу ради. Акти органів та посадових осіб міського самоврядування приймаються у відповідності до законодавства та цього Статуту. Дія Статуту поширюється на всю територію міста.

Стаття 1.2.2.

Статут відповідає положенням Конституції України, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та іншим законам України, указам Президента України і постановам Кабінету Міністрів України.

У разі невідповідності окремих положень Статуту, Конституції та законам України, указам Президента України та постановам Кабінету Міністрів України діють норми останніх як актів більш високої юридичної сили.

Стаття 1.2.3.

Тлумачення положень Статуту може давати лише міська рада. Рішення міської ради, в яких дається тлумачення цього Статуту, є обов'язковими для застосування і виконання в межах території міста.

Стаття 1.2.4.

Внесення змін і доповнень до Статуту здійснюється міською радою.

Рішення міської ради про внесення змін і доповнень до Статуту приймаються більшістю депутатів від загального складу міської ради.

Зміни і доповнення до Статуту, які передбачають приведення його у відповідність до положень Конституції та законів України, указів Президента України та постанов Кабінету Міністрів України, вносяться міською радою за пропозицією міського голови в двомісячний термін після набуття чинності цими актами (або в строки, визначені цими актами).

 

Глава 1.3. Взаємовідносини органів та посадових осіб міського самоврядування з органами державної влади, установами, підприємствами і організаціями

Стаття 1.3.1.

Взаємовідносини органів та посадових осіб міського самоврядування з органами виконавчої влади, діяльність яких поширюється на територію міста, базуються на засадах співробітництва та взаємодопомоги з метою забезпечення здійснення завдань соціально-економічного та культурного розвитку міста і реалізації в місті функцій виконавчої влади.

Органи і посадові особи міського самоврядування здійснюють функції міського самоврядування незалежно від органів виконавчої влади.

Органи виконавчої влади, їх посадові особи не мають права втручатися в законну діяльність органів та посадових осіб міського самоврядування, а також вирішувати питання, які віднесені Конституцією та законами України до повноважень органів та посадових осіб міського самоврядування, крім випадків виконання делегованих їм міською радою повноважень, та в інших випадках, що передбачені законом. Органи і посадові особи міського самоврядування підконтрольні з питань здійснення ними наданих законом повноважень органів виконавчої влади відповідним органам виконавчої влади.

Міський голова відповідає за організацію зв'язків органів і посадових осіб міського самоврядування з органами виконавчої влади.

Стаття 1.3.2.

Органи і посадові особи міського самоврядування сприяють міським органам судової влади і прокуратури в їх діяльності, надають в передбачених законодавством випадках допомогу в здійсненні їх функцій.

Міський голова або за його дорученням інша посадова особа відповідає за організацію зв'язків органів і посадових осіб міського самоврядування з органами судової влади і прокуратури.

Стаття 1.3.3.

Взаємовідносини органів і посадових осіб міського самоврядування з підприємствами, установами і організаціями, що перебувають на території міста, базуються на суворому дотриманні законодавства і визначаються формою власності підприємств, установ і організацій.

По відношенню до підприємств, установ і організацій, що перебувають у комунальній власності міської громади, відповідні органи і посадові особи міського самоврядування здійснюють такі функції:

- утворюють, реорганізують, перепрофілюють та ліквідують підприємства, установи і організації комунальної власності міської громади в порядку, який визначено законодавством; 

- визначають мету, функції, організаційні форми і порядок діяльності та затверджують статути створюваних ними підприємств, установ і організацій;

- встановлюють в порядку і в межах, що визначені законодавством, тарифи щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності міської громади;

- приймають рішення в межах, що визначені законодавством, про відчуження об'єктів комунальної власності;

- встановлюють для підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності міської громади, розмір частини прибутку, яка підлягає зарахуванню до міського бюджету;

- контролюють ефективність і законність використання майна комунальних підприємств, установ і організацій міста в порядку, який визначено чинним законодавством;

- інші функції, що передбачені чинним законодавством.

З підприємствами, установами і організаціями, які не перебувають у комунальній власності міської громади, органи і посадові особи міського самоврядування будують свої відносини на договірній та податковій основі. При цьому органи і посадові особи міського самоврядування в межах своїх повноважень, які визначено законодавством і цим Статутом, можуть приймати наступні рішення щодо:

- надання фінансової допомоги, а також пільг на податки, які надходять до міського бюджету, для підприємств, установ і організацій, діяльність яких має значення для соціально-економічного і культурного розвитку міста;

- встановлення відповідно до чинного законодавства норм та правил ведення ними господарської діяльності з питань, що стосуються екологічної безпеки та соціально-економічного і культурного розвитку міста;

- залучення підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності до участі в комплексному соціально-економічному розвитку міста;

- розміщення замовлень на виробництво продукції, виконання робіт (послуг), які є необхідними для міської громади;

- залучення підприємств, установ та організацій, що не належать до комунальної власності міської громади, до участі в обслуговуванні населення засобами транспорту і зв'язку;

- залучення підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності до участі в розвитку потужностей будівельної індустрії і промисловості будівельних матеріалів, у створенні, розвитку та реконструкції об'єктів інженерного забезпечення і транспортного обслуговування;

- залучення коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності для покращення стану благоустрою міста, озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян;

- залучення до участі в роботах по благоустрою міста а також не рідше двух разів на рік у “Днях довкілля”;

- інших питань, що передбачені чинним законодавством.

 

РОЗДІЛ ІІ. СИСТЕМА МІСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ

 

Глава 2.1. Загальні засади формування і функціонування 
системи міського самоврядування

 

Стаття 2.1.1.

Система міського самоврядування визначається Конституцією України, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Система міського самоврядування включає:

- міську громаду – первинний суб'єкт міського самоврядування, яка може безпосередньо вирішувати будь-яке питання, що віднесене Конституцією та законами України до відання міського самоврядування;

- міську раду – представницький орган міського самоврядування;

- міського голову;

- виконавчі органи міської ради;

- органи самоорганізації населення.

 

Стаття 2.1.2.

Розмежування повноважень між елементами системи міського самоврядування здійснюється відповідно до чинного законодавства України та цього Статуту.

Глава 2.2. Територіальна громада міста

 

Стаття 2.2.1.

Територіальну громаду міста складають жителі міста.

Стаття 2.2.2.

Реєстрація жителів міста здійснюється у порядку, який визначено законодавством.

Відомості реєстрації передаються у виконавчий комітет міської ради у порядку та строки, що визначені чинним законодавством.

Стаття 2.2.3.

Право на участь у здійсненні міського самоврядування в повному об'ємі здійснюють члени міської громади – громадяни України, які досягли 18-річного віку та не визнані судом недієздатними. Вони мають право обирати органи і посадових осіб місцевого самоврядування, бути обраними або призначеними до органів місцевого самоврядування або їх посадовими особами, брати участь у місцевих референдумах, зборах громадян за місцем проживання та користуються іншими правами, що передбачені Конституцією та цим Статутом, на участь у здійсненні місцевого самоврядування.

Стаття 2.2.4.

Особам, які мають визначні заслуги перед територіальною громадою міста та внесли суттєвий вклад в соціально-економічний та культурний розвиток міста, за рішенням міської ради може бути присвоєно звання Почесний громадянин міста Павлограда.

Звання Почесного громадянина міста присвоюється незалежно від громадянства та місця його проживання.

Підстави та порядок присвоєння звання Почесного громадянина міста, його статус визначаються Положенням про звання Почесний громадянин міста Павлограда, яке затверджується рішенням міської ради.

Міська рада та міський голова можуть засновувати відзнаки, якими нагороджуються жителі міста, інші громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають значні заслуги перед містом та внесли суттєвий вклад в соціально-економічний та культурний розвиток міста.

Перелік відзнак, підстави і порядок нагородження ними, а також статус осіб, що нагороджуються цими відзнаками, встановлюються Положенням про відзнаку міста, яке затверджується рішенням міської ради та Положенням "Про відзнаку міського голови", що затверджується розпорядженням міського голови (відзнака “За заслуги перед містом”).

Стаття 2.2.5.

Жителі міста здійснюють своє право на місцеве самоврядування безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Стаття 2.2.6.

Право жителів міста брати участь у здійсненні місцевого самоврядування може бути реалізоване в наступних формах:

- місцевий референдум;

- вибори депутатів міської ради, депутатів Дніпропетровської обласної ради та міського голови (місцеві вибори);

- загальні збори громадян за місцем проживання;

- колективні та індивідуальні звернення жителів міста до органів і посадових осіб міського самоврядування;

- громадські слухання;

- місцеві ініціативи;

-участь у роботі органів місцевого самоврядування, органів самоорганізації населення та робота на виборчих посадах міського самоврядування;

-інститут уповноважених міського голови;

- інші форми, що не заборонені законом.

Стаття 2.2.7.

Вищими формами безпосереднього здійснення міською громадою самоврядування є місцевий референдум і місцеві вибори.

 

Глава 2.3. Місцевий референдум

 

Стаття 2.3.1.

Місцевий референдум – це прийняття рішення з питань, що віднесені Конституцією і законами України до відання місцевого самоврядування, шляхом прямого волевиявлення жителів міста, які мають право голосу. Жителі міста беруть участь у місцевих референдумах.

Місцевий референдум проводиться з метою безпосереднього вирішення міською громадою важливих питань, що віднесені до відання місцевого самоврядування. На місцевий референдум не можуть бути винесені питання, які віднесені законом до відання органів державної влади, а також питання затвердження міського бюджету та встановлення місцевих податків.

Питання, які не віднесені чинним законодавством до відання міського самоврядування, але мають важливе значення для міської громади, соціально-економічного та культурного розвитку міста можуть бути винесені на місцевий консультативний референдум, наслідки якого не мають обов'язкового характеру.

Стаття 2.3.2.

Участь у місцевому референдумі є вільною. Ніхто і ні в якій формі не може бути примушений до участі у місцевому референдумі.

Стаття 2.3.3.

Рішення про проведення місцевого референдуму приймає міська рада на вимогу депутатів міської ради.

Місцевий референдум за місцевою ініціативою проводиться згідно діючого законодавства України.

Стаття 2.3.4.

Порядок підготовки та проведення місцевого референдуму визначається законом.

Стаття 2.3.5.

Рішення місцевого референдуму вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини жителів міста, які взяли участь у голосуванні.

Рішення місцевого референдуму не потребує затвердження будь-яким органом чи посадовою особою міського самоврядування або державної влади.

Рішення місцевого референдуму та результати голосування публікуються комісією з проведення міського референдуму протягом десяти днів після його проведення.

Рішення місцевого референдуму набувають чинності з моменту опублікування.

Про результати голосування по консультативному місцевому референдуму міський голова у десятиденний термін інформує органи і посадових осіб, до відання яких віднесені питання, що були предметом консультативного референдуму.

 

Глава 2.4. Місцеві вибори

 

Стаття 2.4.1.

Місцеві вибори – це обрання депутатів міської ради, депутатів Дніпропетровської обласної ради та міського голови шляхом голосування жителів міста, які мають право голосу.

Шляхом місцевих виборів можуть заміщуватися інші посади міського самоврядування, якщо це передбачено чинним законодавством України.

 

Стаття. 2.4.2.

Місцеві вибори є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Ніхто не може бути примушений до участі у місцевих виборах.

Стаття 2.4.3.

Порядок призначення і проведення місцевих виборів та встановлення результатів голосування визначається законами України.

 

Глава 2.5. Загальні збори громадян за місцем проживання

 

Стаття 2.5.1.

Загальні збори громадян за місцем проживання скликаються за ініціативою будинкових, вуличних, квартальних комітетів, комітетів мікрорайонів міста або іншими внутрішньоміськими територіальними утвореннями з метою:

- обговорення питань загальноміського значення;

- обговорення питань, що віднесені до відання загальноміських органів міського самоврядування, які мають важливе значення для відповідних жителів, та подання пропозицій з цих питань;

- створення органів самоорганізації населення;

- заслуховування повідомлень та звітів про роботу органів і посадових осіб міського самоврядування, органів самоорганізації населення;

- прийняття рішення про участь на громадських засадах жителів міста в роботах з благоустрою, сприянні охороні громадського порядку, збереженню житлового фонду, пам'ятників історії і культури, наданню допомоги соціально незахищеним членам громади;

- прийняття рішення про запровадження місцевих зборів на засадах добровільного самооподаткування;

- прийняття рішення про добровільні внески та пожертви відповідних жителів міста на громадські потреби;

- вирішення інших питань місцевого значення відповідно до чинного законодавства.

Стаття 2.5.2.

У великих внутрішньоміських територіальних громадах (у межах мікрорайонів), де неможливо провести загальні збори громадян, за рішенням виконавчого комітету міської ради або відповідного органу самоорганізації населення для обговорення і вирішення питань, які передбачені законодавством та цим Статутом, скликаються збори представників від жителів органів самоорганізації населення.

Норми представництва на ці збори встановлюються органом, який їх скликає.

Стаття 2.5.3.

У роботі загальних зборів громадян мають право брати участь жителі міста, у яких є право голосу на місцевих виборах та які проживають на відповідній території (будинок, вулиця, квартал, житловий комплекс, мікрорайон).

У роботі загальних зборів з правом дорадчого голосу можуть брати участь народні депутати України, міський голова, депутати міської ради, посадові особи органів міського самоврядування, представники органів державної влади, об'єднань громадян та підприємств.

Стаття 2.5.4.

Загальні збори громадян скликаються міським головою за власною ініціативою або з ініціативи депутатів міської ради, виконавчого комітету чи відповідного органу самоорганізації населення.

Загальні збори громадян можуть також скликатися міським головою за пропозицією не менш як однієї третини від загальної кількості відповідних жителів, що мають право голосу на місцевих виборах. Розпорядження міського голови про скликання загальних зборів громадян оприлюднюється не пізніш як за 7 днів до їх проведення із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на їх обговорення.

Стаття 2.5.5.

Загальні збори громадян є правомочними за умови присутності не менше половини відповідних жителів міста.

На загальних зборах громадян головує міський голова відповідного органу самоорганізації населення чи особа, що призначена міським головою.

Для ведення протоколу загальних зборів громадян обирається секретар зборів.

Порядок денний загальних зборів затверджується загальними зборами за пропозицією міського голови. Міський голова, міська рада та її виконавчі органи, відповідний орган самоорганізації населення сприяють підготовці і проведенню загальних зборів громадян, надають їх учасникам необхідні приміщення, матеріально-технічні засоби, інформаційні та довідкові матеріали.

Стаття 2.5.6.

Під час проведення загальних зборів громадян складається протокол, який підписується головою і секретарем загальних зборів громадян.

До протоколу загальних зборів громадян додається список їх учасників із зазначенням місця їх проживання.

Стаття 2.5.7.

Загальні збори громадян з розглянутих питань приймають рішення.

Рішення загальних зборів громадян приймаються відкритим або таємним голосуванням більшістю голосів від кількості присутніх на них громадян, які проживають на відповідній території, та підписується головою і секретарем загальних зборів громадян.

Стаття 2.5.8.

Рішення загальних зборів громадян є обов'язковими для виконання органами самоорганізації населення і враховуються органами міського самоврядування.

Рішення зборів, які прийняті з питань, що мають важливе значення для міської територіальної громади, з питань, віднесених до компетенції органів державної влади або органів міського самоврядування, мають рекомендаційний характер.

 

Глава 2.6. Колективні та індивідуальні звернення жителів міста
до органів і посадових осіб міського самоврядування

 

Стаття 2.6.1.

Жителі міста, незалежно від їх віку та громадянства, мають право направляти колективні або індивідуальні звернення до органів і посадових осіб міського самоврядування.

Жителі міста мають право особисто звертатися до органів міського самоврядування, органів самоорганізації населення та до їх посадових і службових осіб з питань, що віднесені до відання міського самоврядування.

Стаття 2.6.2.

Колективні звернення, які підписані більш як п'ятдесятьма жителями міста, розглядаються органами і посадовими особами міського самоврядування, до яких вони надійшли, у невідкладному порядку.

Інформація про колективні звернення, які підписані більш як п'ятьмастами жителями міста, негайно передається до міської ради (у випадку, якщо вони надійшли до інших органів або посадових осіб міського самоврядування).

Колективні звернення жителів міста можуть мати на меті:

- внесення до міської ради, міського голови, виконавчого комітету міської ради конкретних пропозицій з питань соціально-економічного та культурного розвитку міста чи окремих міських територій;

- аналіз роботи міського голови, міської ради, її виконавчих органів в цілому або заслуховування звітів про виконання окремих завдань, пов'язаних із соціально-економічним та культурним розвитком міста чи окремих міських територій, станом довкілля, громадської безпеки, охорони громадського порядку, з інших питань, які віднесені чинним законодавством України до відання міського самоврядування;

- порушення питання про утворення, реорганізацію або ліквідацію органів самоорганізації населення;

- порушення питання про недовіру посадовій особі органу міського самоврядування;

- та інше.

Глава 2.7. Громадські слухання

 

Стаття 2.7.1.

Громадські слухання є формою безпосередньої участі громадян у здійсненні місцевого самоврядування.

Стаття 2.7.2.

Громадські слухання проводяться у вигляді зустрічей членів територіальної громади з посадовими особами органів місцевого самоврядування та депутатами.Стаття 2.7.3.

На громадських слуханнях:

- заслуховуються доповіді і інформація міського голови, секретаря міської ради, постійних комісій міської ради, окремих депутатів, виконавчих органів міської ради та їх посадових осіб, органів самоорганізації населення;

- обговорюються проекти рішень міської ради та її виконавчого комітету, а також інші питання місцевого значення з метою внесення пропозицій;

- обговорюються акти органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій з питань, що зачіпляють інтереси територіальної громади міста;

- розглядаються місцеві ініціативи.

Стаття 2.7.4. 

Метою громадських слухань є:

- встановлення прозорості у діях влади та участь в житті міста широкого громадського загалу;

- отримання порад від мешканців міста, як краще розв’язувати існуючі проблеми;

- представлення планів вирішення існуючих проблем для обговорення мешканцями міста, представниками громадських організацій, фахівцями;

- на підставі рішень громадських слухань мати можливість лобіювати інтереси територіальної громади міста перед владними структурами держави;

- отримання можливості кінцевого доопрацювання планів з урахуванням висловлених на громадських слуханнях зауважень, пропозицій, побажань;

- ознайомлення громадян з планами, тактикою і стратегією керівництва міста, результатами його діяльності.

Стаття 2.7.5.

Організацію, підготовку та проведення громадських слухань забезпечують виконавчі органи міської ради. Відповідальна особа за організацію, підготовку та проведення громадських слухань визначається розпорядженням міського голови.

Стаття 2.7.6. 

На громадські слухання запрошуються посадові особи органів місцевого самоврядування, депутати міської ради, керівники органів самоорганізації населення, представники міських осередків політичних партій, громадських та релігійних організацій, керівники підприємств, установ та організацій, незалежно від форми власності, діяльність яких пов’язана з питанням, що обговорюється, та представники засобів масової інформації.

Стаття 2.7.7.

Участь в громадських слуханнях депутатів міської ради, посадових осіб органів місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ та організацій, щодо яких стосуються питання, винесені на обговорення, є обов’язковою.

Громадські слухання проводяться в разі виникнення потреби.

Стаття 2.7.8.

Право ініціювати проведення громадських слухань належить:

- міському голові;

- секретарю міської ради;

- виконавчому комітету міської ради;

- депутатам міської ради;

- органам самоорганізації населення;

- членам територіальної громади.

 

Громадські слухання з ініціативи депутатів міської ради можуть проводитися у випадку, якщо за них проголосувало більше половини депутатів від загального складу ради.

Громадські слухання з ініціативи членів територіальної громади можуть проводитися за наявності колективного звернення про їх проведення. Звернення має бути підписане не менш як 1/10 членів територіальної громади, яким виповнилося вісімнадцять років.

Стаття 2.7.9.

Громадські слухання призначаються міським головою або в разі, коли голова не може виконувати свої функції чи відмовляється, відповідною радою в місячний термін із дня внесення ініціативної пропозиції.

Стаття 2.7.10.

Ініціативна пропозиція про проведення громадських слухань вноситься міському голові у вигляді письмового звернення, в якому зазначаються питання, що виносяться на обговорення, пропозиції щодо запрошення посадових осіб. Звернення, подане членами територіальної громади, повинно бути підписане ними із зазначенням прізвища, ім’я та по-батькові, року народження, домашньої адреси, серії та номеру паспорта.

Стаття 2.7.11.

Міський голова не пізніше двотижневого терміну з дня отримання ініціативної пропозиції видає розпорядження про призначення громадських слухань, а з питань, що потребують екстреного розгляду – не пізніше як за день до їх проведення. В розпорядженні зазначаються дата, місце, час проведення слухань, посадові особи, які організують та забезпечують їх проведення, та питання, що винесені на обговорення, з подальшою публікацією в засобах масової інформації.

В разі, якщо голова не в змозі виконувати свої функції або відмовляється призначити слухання, вони призначаються відповідною радою на черговій сесії.

Громадські слухання призначаються, як в робочі, так і у неробочі дні, у приміщенні або на відкритому майданчику.

Стаття 2.7.12.

Територіальна громада не пізніше, ніж за 10 днів сповіщається про дату, місце й час проведення громадських слухань, а також про питання, що винесені на обговорення.

Стаття 2.7.13.

Громадські слухання відкриває й веде уповноважена міським головою посадова особа органів місцевого самоврядування. Не може вести громадські слухання посадова особа, звіт про роботу якої винесено на ці громадські слухання.

Стаття 2.7.14.

Члени територіальної громади, які беруть участь у слуханнях, реєструються в реєстраційній групі, призначеній міським головою або радою. Перед початком голосування члени реєстраційної групи перераховують загальну кількість учасників громадських слухань, про що робиться відмітка у протоколі.

Якщо приміщення, в якому призначено проведення слухань, не може вмістити всіх бажаючих членів громади, уповноважена посадова особа органів місцевого самоврядування зобов’язана призначити додаткові слухання, сповістивши невідкладно про дату і час їх проведення.

Стаття 2.7.15.

На початку проведення громадських слухань шляхом голосування приймається регламент та порядок денний слухань. Регламентом визначається час на звіти, виступи, запитання та відповіді тощо.

Стаття 2.7.16.

Учасники громадських слухань повинні дотримуватися регламенту, не допускати вигуків, образ, інших дій, що заважають обговоренню винесених питань. У випадку порушення цієї вимоги на пропозицію особи, що веде слухання, більшістю голосів може прийматися рішення про видалення порушника чи порушників із громадських слухань. При невиконанні порушниками рішення громадських слухань про їх видалення, до них можуть бути застосовані примусові заходи відповідно до чинного законодавства у зв’язку з порушенням порядку в громадському місці.

Стаття 2.7.17. На громадських слуханнях ведеться протокол, в якому зазначаються дата і місце проведення слухань, загальна кількість присутніх, питання, що обговорюються, зміст виступів та внесені пропозиції.

До протоколу може додаватися інформація або звіт особи, яка запрошена на слухання.

Веде протокол працівник виконавчих органів міської ради спеціально призначений міським головою.

Запитання й пропозиції, висловлені під час громадських слухань, обов’язково фіксуються в протоколі слухань і протягом п’яти робочих днів за підписом особи, яка здійснює проведення слухань, та особи, яка веде протокол, передаються міському голові та направляються у встановленому порядку органам та посадовим особам місцевого самоврядування для обов’язкового розгляду.

Стаття 2.7.18.

Під час громадських слухань члени територіальної громади можуть подавати колективні звернення (петиції), які оприлюднюються на громадських слуханнях, прилучаються до протоколу слухань та офіційно передаються на розгляд відповідним органам і посадовим особам у встановленому порядку.

Стаття 2.7.19.

За результатами обговорення питань, винесених на громадські слухання, шляхом голосування можуть прийматися рішення, які заносяться до протоколу. Рішення приймаються простою більшістю від числа учасників слухань та мають рекомендаційний характер (крім випадків, встановлених законодавством щодо обов’язковості). Вони у семиденний строк надсилаються відповідним органам та посадовим особам і підлягають обов’язковому розгляду.

Стаття 2.7.20.

Відповіді на запитання та результати розгляду пропозицій і звернень громадян оприлюднюються у тому ж порядку, що й оголошення про проведення слухань та на найближчій сесії міської ради.

Стаття 2.7.21.

Протокол і рішення громадських слухань оформляються, зберігаються й оприлюднюються в порядку, встановленому регламентом відповідної ради щодо протоколів і рішень сесії ради.

Стаття 2.7.22.

Секретар відповідної ради веде Реєстр громадських слухань, в який заноситься: теми громадських слухань, місце їх проведення, посада й прізвище головуючого на слуханнях, кількість учасників, кількість пропозицій, прийняті рішення, адресати органів і посадових осіб, яким направлено на відповідь і розгляд результати громадських слухань, відповіді органів і посадових осіб та результати пропозицій і звернень, що були подані під час громадських слухань.

 

Стаття 2.7.23.

Найбільш важливі для громадян питання можуть виноситися на громадські обговорення через засоби масової інформації.

 

Глава 2.8. Місцеві ініціативи

 

 

Стаття 2.8.1.

Члени міської громади мають право ініціювати розгляд міською радою (в порядку місцевої ініціативи) будь-якого питання, що віднесені Конституцією і законами України до відання міського самоврядування. Місцева ініціатива передбачає внесення до міської ради проекту нормативно-правового акту з питань, які належать до її відання.

 

Стаття 2.8.2.

Суб'єктами права місцевої ініціативи може бути ініціативна група членів міської громади (чисельністю не менше 20 чоловік). Проекти нормативно-правових актів, які внесені в порядку місцевої ініціативи та підтримані підписами не менш як десяти відсотків жителів міста, що мають право голосу на місцевих виборах, підлягають оприлюдненню і першочерговому розгляду на сесії міської ради.

Стаття 2.8.3.

Розгляд питання, яке внесене в порядку місцевої ініціативи, здійснюється на відкритому пленарному засіданні міської ради з обов'язковою участю членів ініціативної групи.

Стаття 2.8.4.

Рішення, що прийняті міською радою з питань, які внесені в порядку місцевої ініціативи, підлягають обов'язковому оприлюдненню в порядку, що встановлений міською радою.

 

 

Глава 2.9. Участь у роботі міського самоврядування та робота 
на виборних посадах міського самоврядування

 

Стаття 2.9.1.

Жителі міста мають право бути присутніми на відкритих засіданнях міської ради.

Особи, що виявили бажання відвідати сесію міської ради, повинні не пізніш як за день до її відкриття подати відповідну заяву на ім'я секретаря ради, на якого покладається обов'язок організувати такі відвідування.

У разі неможливості забезпечити відвідування сесії міської ради жителями міста з організаційних чи технічних причин, секретар ради повинен забезпечити її трансляцію по міській радіомережі.

Відмова жителям міста у відвіданні сесії міської ради, яка не пов'язана з організаційними чи технічними причинами, повинна бути оформлена у письмовій формі.

Жителі міста мають право без будь-яких обмежень бути присутніми і виступати на громадських слуханнях у зв'язку з розробкою проектів міського бюджету та міських програм соціально-економічного і культурного розвитку, проектів рішень ради з питань, які становлять суттєвий громадський інтерес.

При обговоренні питань, що винесені на громадські слухання, жителям міста повинна бути забезпечена можливість вільно висловлювати свою позицію і вносити пропозиції.

Стаття 2.9.2.

Жителі міста мають право брати участь у засіданнях виконавчого комітету при розгляді питань, які пов'язані з реалізацією їх конституційних прав, забезпечення яких віднесено до відання міського самоврядування.

Жителі міста мають право брати участь у засіданнях відповідного органу самоорганізації населення.

Стаття 2.9.3.

Жителям міста, які мають право голосу, гарантується право бути обраними на посади в системі міського самоврядування, які визначені чинним законодавством як виборчі, на рівних підставах.

 

Глава 2.10. Інші форми участі жителів міста у здійсненні 
міського самоврядування

 

Стаття 2.10.1.

Перелік форм участі жителів міста у здійсненні міського самоврядування, що визначено цим Статутом, не є вичерпним.

Органи та посадові особи міського самоврядування сприяють становленню нових форм участі жителів міста у здійсненні міського самоврядування.

Стаття 2.10.2.

Крім передбачених главами 2.3.-2.9. цього Статуту, можуть бути використані такі форми участі жителів міста у здійсненні міського самоврядування:

- громадське обговорення проектів актів міської ради та інших органів міського самоврядування. Підлягають оприлюдненню з метою проведення громадського обговорення проекти планів економічного і соціального розвитку міста, міського бюджету, цільових програм міського розвитку;

- членство в комісіях, які утворюються на громадських засадах при органах і посадових особах міського самоврядування (перелік цих комісій та положення про них затверджується рішенням міської ради);

- участь у роботі фахових комітетів, що створюються за рішенням виконавчого комітету міської ради з числа фахівців, які працюють в системі місцевого самоврядування або діяльність яких пов'язана з наданням громадських послуг членам міської громади, з метою їх залучення до розробки і реалізації проектів, що передбачають підвищення якості надання таких послуг. Положення про ці фахові комітети затверджуються виконавчим комітетом міської ради;

- участь у роботі громадських рад, що утворюються при міській раді з метою вивчення потреб окремих категорій жителів міста та існуючої практики надання їм соціальних послуг в системі міського самоврядування, залучення їх до здійснення міського самоврядування (за рішенням міської ради при ній можуть бути утворені ради пенсіонерів, інвалідів, біженців, воїнів-інтернаціоналістів, учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, військовослужбовців, які не забезпечені житлом, тощо. Положення про ці ради розробляється виконавчими органами міської ради та затверджується рішенням міської ради);

- участь у проведенні громадських експертиз проектів рішень міської ради з питань, що мають суттєве значення для міської громади, визначають основні напрямки соціально-економічного та культурного розвитку міста;

- участь у масових акціях, метою проведення яких є привернення уваги органів і посадових осіб міського самоврядування до актуальних проблем загальноміського значення або проблем соціального забезпечення жителів міста, охорони навколишнього середовища, підтримання громадської безпеки тощо, які вимагають негайного вирішення;

- робота в органах самоорганізації населення;

- виконання на громадських засадах робіт по благоустрою території міста, наданню послуг соціально незахищеним жителям міста;

- надання матеріальної і фінансової допомоги міському самоврядуванню у формі добровільних пожертв, внесків до фондів, що утворюються органами міського самоврядування з метою надання допомоги соціально незахищеним жителям міста підтримання в належному стані об’єктів життєзабезпечення мешканців міста або з метою сприяння культурному і духовному розвитку, підтриманню в належному стані пам'ятників історії, культури і архітектури, природних пам'ятників.

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІІІ. ОРГАНИ І ПОСАДОВІ ОСОБИ МІСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ

 

Глава 3.1. Загальні засади побудови системи органів
міського самоврядування

 

 

Стаття 3.1.1.

Система органів та посадових осіб місцевого самоврядування включає:

- представницький орган міського самоврядування – міську раду;

- міського голову;

- виконавчі органи міського самоврядування (виконавчий комітет, відділи та управління).

Структура та штати виконавчих органів ради затверджуються радою за пропозицією міського голови.

Стаття 3.1.2.

Міський голова, міська рада та її виконавчі органи здійснюють свою діяльність з реалізації функцій міського самоврядування за дорученням міської громади, від її імені та в її інтересах.

Виконавчий комітет міської ради здійснює надані йому окремі повноваження органів виконавчої влади.

Стаття 3.1.3.

Діяльність органів міського самоврядування базується на засадах законності, гласності, підконтрольності, підзвітності перед міською громадою, розмежування повноважень представницької та виконавчої гілок міської влади, забезпечення повноти здійснення функцій міського самоврядування та пріоритету інтересів жителів міста. 

Розподіл повноважень між органами і посадовими особами міського самоврядування здійснюється згідно законодавства і цього Статуту. Повноваження, які можуть передаватися, та порядок їх передачі визначаються законом.

 

Глава 3.2. Міська рада

 

Стаття 3.2.1.

Міська рада є вищим постійно діючим представницьким та нормотворчим органом міського самоврядування, єдиним органом представницької влади усього населення територіальної громади.

Міська рада є юридичною особою, має гербову печатку. Витрати на її діяльність передбачаються міським бюджетом.

Стаття 3.2.2.

Міська рада формується шляхом вільних виборів, які проводяться на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Порядок призначення, організації і проведення виборів депутатів міської ради визначаються Конституцією і законами України.

Стаття 3.2.3.

Загальний склад міської ради встановлюється в межах, що визначені законодавством, рішенням міської ради, яке приймається перед кожними черговими виборами депутатів міської ради.

Крім депутатів, до складу міської ради входить за посадою міський голова.

Додаток №1
до Статуту територіальної громади м. Павлограда,
затвердженого рішенням Павлоградської міської ради
від _____ 2007 р. № _____

 

ГЕРБ
м. Павлограда

Додаток №2
до Статуту територіальної громади м. Павлограда,
затвердженого рішенням Павлоградської міської ради
від _____ 2007 р. № _____

 

ПОЛОЖЕННЯ

про герб м. Павлограда

 

 

1. Герб м. Павлограда – це геральдичний щит, зображений у вигляді прямокутника, із заокругленою нижньою частиною, де вказані цифри „1784”.

Щит поділено срібним перев’язом зліва на два поля: діагоналі на два поля: верхнє, золоте, на якому зображені дві сині перехрещені стріли вістрями вгору, над якими знаходиться семипроминева червона зірка, і нижнє – зеленого кольору, на якому зображений срібний кінь.

Щит накладений на декоративний картуш, увінчаний срібною мурованою міською короною. Під картушем покладені навхрест кирка та молот, обвиті зеленою стрічкою з золотою облямівкою та срібним написом „Павлоград”.

Щит, з зображеними на ньому фігурами, баштова корона, кирка, молот та зелена стрічка склали головний герб міста.

2. Герб міста може розташовуватися на архітектурних спорудах і використовуватися в святкових оформленнях, при виготовленні друкованої та рекламно-сувенірної продукції, зображатися на бланках ділових паперів органів міської влади, підприємств, закладів, організацій (відповідно до переліку, затвердженого рішенням виконавчого комітету міської ради).


Додаток №3
до Статуту територіальної громади м. Павлограда,
затвердженого рішенням Павлоградської міської ради

від _____ 2007 р. № _____

 

 

ПРАПОР
м. Павлограда

Додаток №4
до Статуту територіальної громади м. Павлограда,
затвердженого рішенням Павлоградської міської ради

від _____ 2007 р. № _____

 

 

ПОЛОЖЕННЯ

про прапор м. Павлограда

 

1. Прапор міста Павлограда – квадратне полотнище, розділене білою діагональною смугою зліва на жовту (від древка) і зелену частини. В жовтій частині зображені дві сині перехрещені стріли вістрями вгору, над якими знаходиться семипроменева червона зірка. В зеленій частині зображений білий кінь.

2. Прапор міста піднімається:

- на будинку, де проходить сесія міської ради, у сесійній залі на весь період сесій;

- на будинках міської ради, міськвиконкому – постійно.

3. Прапор міста може підніматися на будинках органів місцевого самоврядування, виконавчої влади, закладів, організацій, підприємств м. Павлограда в дні державних і місцевих свят, при прийомі офіційних делегацій, на спортивних змаганнях. Зображення прапора м. Павлограда може бути використане при виготовленні друкованої та рекламно-сувенірної продукції.

4. Прапор міста при одночасному піднятті з державним прапором України не повинен перевершувати його за параметрами.


Додаток №5
до Статуту територіальної громади м. Павлограда,
затвердженого рішенням Павлоградської міської ради

від _____ 2007 р. № _____

 

 

Міська печатка м. Павлограда.

Додаток №6
до Статуту територіальної громади м. Павлограда,
затвердженого рішенням Павлоградської міської ради

від _____ 2007 р. № _____

 

 

 

1. Міська печатка є атрибутом (символом) міського самоврядування.

2. Опис печатки: Кругла печатка з зображенням герба Павлограда в центрі та коловим написом „МІСЬКА ПЕЧАТКА” та „ПАВЛОГРАД”.

3. Печатка міста виготовляється в одному екземплярі і зберігається у службовому кабінеті міського голови.

4. Печаткою міста скріплюються найважливіші документи міського значення:

урочисті акти;

угоди про співробітництво та товариські взаємини, диплом Почесного громадянина міста;

вітальні листи до ювілеїв, пам’ятні адреси;

посвідчення до міських відзнак (подяк, грамот, дипломів, премій і т.ін.).

5. Печатка міста використовується під час урочистої церемонії передачі влади новообраному міському голові.


Додаток №7
до Статуту територіальної громади м. Павлограда,
затвердженого рішенням Павлоградської міської ради

від _____ 2007 р. № _____

 

 

ШТАНДАРТ МІСЬКОГО ГОЛОВИ

м. Павлограда

Додаток №8
до Статуту територіальної громади м. Павлограда,
затвердженого рішенням Павлоградської міської ради

від _____ 2007 р. № _____

 

 

 

ПОЛОЖЕННЯ

про штандарт міського голови м. Павлограда

 

Штандарт міського голови м. Павлограда є атрибутом (символом) міського самоврядування.

Штандарт є квадратом із закругленими нижніми кутами, поділений по діагоналі з правого верхнього до лівого нижнього кута. Ліва верхня частина – зеленого кольору, права нижня частина – золотого кольору. В середині квадрату розташовано герб міста Павлограда.

Штандарт кріпиться горизонтально за допомогою округлого дерев’яного держака, завершеного конусоподібними кінцівками з жовтого металу та жовтого (золотого) шнура, завершеного китицями, до вертикального стояка.

Штандарт виготовляється у єдиному примірнику й постійно зберігається у кабінеті міського голови м. Павлограда.

Штандарт використовується під час урочистої церемонії передачі влади новообраному міському голові.

источник: pavlograd-official.org